Ще не зовсім свої теперішні та вже зовсім чужі минулі.

Чому в нашому житті є люди, які постійно присутні в той чи інший період часу. Ви не замислювались, що у кожного з нас є постаті, які періодично повертаються, перевертаючи все з ніг на голову і знову зникають. Вони повертають усі почуття, прагнення, усі цілі, які колись здавалися реальними. Ці люди повертають нас у можливість нашого майбутнього таким, яким ми його уявляли на той момент. Що спонукає цих людей повертатися до нас? Незакінчені справи, не до кінця розбиті серця, нереалізований егоїзм власних амбіцій чи проста цікавість, яку інколи хочеться задовольнити.

Що вони приховують за своїми усмішками, чого хочуть від нас теперішніх, чому вторгаються у наше сьогодення без запрошення, намагаючись знайти для себе місце. Як у таких ситуаціях відчути, що це просто чергова пригода, що не потриває і тижня, а можливо це просто шанс для того, щоб зрозуміти – не все ще втрачено. Як поєднуючи у цій ситуації здоровий глузд і бажання свого серденька прийняти правильне рішення, яка може кардинально змінити усе наше життя.

Чи варто віддаватися пристрасті, чи можливо треба більш простіше дивитися на стан речей, з точки зору комфорту, надійності і стабільності. Що повинно переважити, який варіант є більш розсудливішим та що він за собою принесе.

В такі моменти розумієш, що один хибний крок, одне лишнє слово, може звернути все геть в інший бік з якого уже не буде дороги назад.

Почуття чи розум, мабуть, такою є дилема сучасних відносин – ще не зовсім свої теперішні та вже здавалося б зовсім чужі минулі.

Оточення, воно насправді змінне

А ви помічали як у вашому житті зникають одні і з’являються інші люди.  Як легко життя сортує ваше оточення залишаючи одних і відкидаючи на узбіччя інших. Коли починаєш задумуватись над цим то виникає теорія, що це все відбувається не просто так. Адже кожного дня ми зустрічаємо нових людей і з’являючись на нашому шляху вони щось вносять в наш світогляд, в наше сприйняття дійсності, залишають свій слід, або по іншому просто «наслідять у душі» це вже залежить від конкретної особи.

Тому, мені здається, що в якийсь момент, коли людина вже виконає свою функцію у вашому житті, коли принесе з собою все те, що повинна була віддати, вона ніби реалізувавши свою місію поступово зникає без вагомих на це причин. Чи не здається вам, що ця нібито теорія пояснювала б багато речей, які відбуваються у нашому житті. Людина наче мандрівник проходить своє життя кожного дня завертаючи у іншу доріжку, не знаючи які двері завтра відчиняться, а головне хто їх відчинить.  Звісно не варто це сприймати буквально, ніби ми не маємо впливу на своє оточення і не обираємо людей, які знаходяться біля нас, адже те, що з нами відбувається є нашим свідомим вибором. Важливим в цій ситуації є наступне: варто берегти тих, що приносять посмішки на ваші обличчя, варто піклуватися про тих, яким не байдуже як ви себе почуваєте та чи у все у вас в порядку, варто триматися тих, які при зустрічі приносять відчуття тепла на душі, а ще ні в якому разі не варто втрачати тих, які вас люблять, яких ви любите, які вас кохають і яких кохаєте ви. Адже тільки в такий спосіб доля буде прихильною до вас, а ваше оточення і близькі вам люди будуть справжніми, вірними, щирими та люблячими.

Ви відчуваєте прагнення змін

Ви відчуваєте, що із зближенням цього року до його фінального завершення, все раптово починає змінюватись і набирати нових барв. Змінюється ваше оточення, змінюються люди, що здавалося б завжди мали бути поруч, змінюються плани, наші цілі та прагнення. Все ніби в передчутті дива і бажання того, що новий рік стане зміною на краще. Філософія банальності стає чимось більшим ніж просто подарунок під ялинку. Ми намагаємось позбирати свої думки до кучі, підвести підсумки пройдених етапів та поставити перед собою нові завдання. Ми хочемо осягнути якнайбільше, ми хочемо побачити якнайбільше ми хочемо відчути зміни, які перевернуть усе наше життя.

На жаль погода не сприяє мрійливому настрою,  та все ж у нас залишається краплинка надії, що все-таки завтра випаде сніжок. Він приніс би цей вітер змін і ці нові емоції у наші сірі будні. Він відкрив би нову сторінку, яка змогла б закарбуватися у пам’яті надовго. Можливо у нових місцях, у гроні інших людей, а можливо тих же, що кожного дня йшли пліч-о-пліч. Головне тоді знайти своє місце, правильне місце у якому можливим буде реалізація самих себе.

Не бійтесь ризикувати, змінювати себе, своє оточення, своє життя, адже ставши на місці ви ніколи не дізнаєтесь, що було б якби не ваш страх змін..

Все у ваших руках, а зближення нового року це тільки шанс на те, щоб ці зміни втілити у життя.

Вікові категорії або ж просто трішечки за 20

Ви задумувались про те, чому деякі жінки приховують свій вік, деякі чоловіки ніяк не можуть цього розгадати, а деякі ще до своїх вісімнадцяти переживають любовні драми. Чим насправді є вік? Станом душі, зовнішнім виглядом, власними амбіціями чи прагненням здаватися кращим? Що для кожного з нас символізує вік, та як перестати боротися з тим, що насправді є незалежним від нас?

Багато жінок у свої 25 в своїх розмовах говорять про те, як важко у їхньому віці знайти того справжнього і єдиного і що зараз це вже стало набагато складнішим завданням, а ніж це здавалося в 20. В цей же час жінки, яким уже за тридцять з приємністю згадують бурхливі 25 і з радістю насолоджуються піком своєї краси та привабливості.

Вік – це те, чим ми вимірюємо власний досвід, власну дорогу життя, власний розвиток і власну любов до самого себе. Наш вік – це як годинник, який кожного року тікає дванадцять і знову починає нову подорож. Якою вона буде залежить тільки від нас. Нехай ваш вік стане поштовхом до нових змін та реалізацією планів, які завжди були сховані десь на інший життєвий етап. Не важливо 20, 30 чи 55, головне наскільки вміло ти здатна подати себе, свій інтелект, свою красу та впевненість в собі, - це і стає показником твого життєвого віку.

Як інколи важко поставити крапку

Як інколи важко поставити крапку у тому, що змушує серце битися частіше. Як знати, що це момент, коли варто усе зупинити і повернути на 180 градусів? Скільки сліз, страждань чи болі людина здатна перенести в надії на те, що все налагодиться і вже завтра буде по іншому. Чому ми повертаємось до тих самих людей, чому нам хочеться бачити їх очі, чути їх голос чи відчувати дотик? Чому, коли проходить якийсь час то пам'ять фільтруючи спогади, залишає тільки приємні моменти, те, що змушувало нас посміхатись і радіти. В таких ситуаціях ми знову ж наступаємо на ті ж самі граблі, в надії на те, що усе змінилось і цього раз цей шанс ми не впустимо. Та, як виявляється, навіть з часом люди не змінюються. За їх масками приховуються ті ж самі лицемірні обличчя, що були нам знайомі колись.

Що відчуваєш в такі моменти? Розчарування? Мабуть, і його вже немає. Пустота від думок, мрій, поглядів, вчинків та безмежної віри у те, що виявилось повітряним замком. Ми самі в стані знайти відповіді на свої питання тільки відкривши одну і ту ж сторінку кілька разів, тільки усвідомлюючи те, що варто спробувати ще сотні разів, але бути впевненим у тому, що це фінал, це закінчення вашої історії і початок чогось зовсім нового, незвіданого та прекрасного. Якщо ви сумніваєтесь то спробуйте все прожити знову, можливо, саме це допоможе розібратись у тому, що відбувається у вашому житті та чи варті ці люди того, щоб дати їм другий шанс. Їх вчинки, дії, слова, вони все розставлять по місцях і тоді у ваших думках уже не буде питань, тоді будуть тільки відповіді.

Чого хочуть чоловіки?

Ви задумувались над тим, що всі постійно говорять про жінок, про їхні потреби, про те, як багато вони хочуть, про їх забаганки та примхи і водночас ніхто не згадує про так звану «чоловічу стать». Та більшість з них немає жодного уявлення про те, що хоче від життя, які плани має на майбутнє, якою повинна бути його кар’єра та чи варто взагалі одружуватись? Одиниці з вас намагаються щось змінити, чогось досягнути, стати дійсно опорою для своє коханої жінки. Ви боїтеся ризикувати, ви не шукаєте шляхів розв’язання проблем, ви не ставите собі цілей, єдине, що ви робите – це пливете за течією. Для вас стабільність - це перш за все. Здавалося б це слово вживають у позитивному контексті, та у цьому випадку стабільність проявляється у тому, щоб нічого не робити, щоб ніхто не «капав на мозги» - це так вони називають поради, а інколи прохання жінок, ну і звісно, щоб гроші самі падали з неба. Більшість з таких чоловіків говорить фразу для вас, тобто жінок, гроші – це найважливіше, вас більше нічого не цікавить. Найсмішнішим у цьому всьому є те, що так говорять тільки ті, що не здатні самі знайти роботи, забезпечити себе і свою майбутню сімю.

А ще ви помічали, як себе поводить ця сильна стать.. Ви хочете, щоб ми вас жаліли, любили, підтримували, вселяли почуття тепла і комфорту. Ви хочете усе це не віддаючи нічого взамін. Хоча у випадку, коли чоловік отримує це все, то дуже часто жінка перестає його цікавити. У чому логіка? Чоловіки це мисливці, яким постійно потрібно на щось полювати? А можливо ви просто боїтеся відповідальності за ці слова і дії? А ще ви помічали, які хоробрі чоловіки, коли вони зі своїми друзями, і які вони нещасні, коли говорять з нами, коли жаліються на свою тяжку долю і свої проблеми. Так от, у 21 столітті уже немає поділу на ролі, коли жінка сиділа вдома, а чоловік працював, тепер кожен з нас має роботу, має свої обов’язки і свої проблеми, які з цього виникають. Ви не задумуєтесь над тим, що жаліючись на свої проблеми ви стаєте у очах жінки беззахисним котом, якого вона пожаліє. Та ця жалість не триватиме довго, адже жінка не хоче мати чоловіка, що кожного дня буде розповідати про свої проблеми, вона хоче того, який буде вирішувати її проблеми і буде дарувати радість, а не приносити з собою відчай. Адже погодьтесь, якщо з приходом у ваше життя нового чоловіка у вас з’являється більше проблем це просто означає, що ви чудово проживете і без нього.

Отож любі чоловіки, я впевнена, що серед вас є ті, які можуть дістати зірки з неба і перевернути землю, аби зробити кохану людину щасливою. Та пам’ятайте, що ми не потребуємо так багато, як вам здається, увага, підтримка та взаєморозуміння, - це три чинники, які зуміють справити враження на кожну жінку, без винятку. Це те, що допоможе зблизитись ще на один крок до власного щастя і щастя дорогої вам людини.

Наша доля саме у наших руках

Нещодавно я прочитала статтю в якій було сказано, що інколи варто задуматись над тим, як поточиться наше життя в ситуації, коли ми не зустрінемо своєї другої половинки.

Чи ми готові до цього? Чи є у нас  продуманий варіант відповіді, так званий план Б? В таких випадках варто задуматись над тим, чи достойні ми людини, яку постійно шукаємо і уявляємо у своїх мріях? Чи правильно ми робимо перебираючи людей, як рукавички в надії знайти цю справжню любов?  Чи не ризикуємо ми в такий спосіб її прогавати, та і від кого це залежить зустрінемось ми чи ні?

Зарадити та відповісти на ці всі питання ми можемо тільки самі. Тільки ми розуміємо, що щоденна праця над собою дає результати в майбутньому. Тільки нам відомі усі слабкі сторони, які потребують певних коректур і які тільки ми в стані змінити. Справжнє бажання бути щасливим має стати нашим мотиватором для того, щоб підготувати себе до зустрічі із справжнім коханням.  І коли доля зрозуміє, що наша праця над собою є недаремною, що ми не здаємося і долаємо усі перешкоди на шляху до того, щоб стати щасливим, саме тоді вона подарує шанс побудувати міцний мур відносин, який стане опорою для двох сторін.

В цей момент ми душею відчуватимемо, що це саме та, друга половинка, яка зуміє втілити усі мрії в реальність та подарувати саме те, чого ми хочемо від життя.