Жити

 

Кохати, мовчати, прощати, звикати, знаходити, тікати, мовчати, сміятися, відчувати, подорожувати, надихатися, любити, насолоджуватись, мовчати, читати, вдихати, мріяти, порядковувати, знову мовчати. Посеред життя знову кохати, відчувати, шалено до нестями, лікувати, мріяти, вірити, прощати, цілувати, обіймати, знаходити, відчувати знову і знову. Пам’ятати, не згубити, літати, подорожувати, виховувати, дарувати тепло, радіти, бути щасливим, посміхатися, відчувати, заповнювати, відкривати, інколи оминати, плакати, чекати, вірити, знову мовчати, цілувати, обіймати, смакувати, насолоджуватись, читати, танцювати, творити, відкривати, куштувати, розвивати, приносити радість, заліковувати рани, відчувати тепло, цінувати, віддавати частинку себе… Жити.

Для сучасної жінки. Як не збожеволіти у божевільному сьогоденні.

 Коли у думки закрадається сум, а в душі невпинно прокидається дівчинка, якій хочеться плакати варто взяти паузу.

Прибирання, прекрасний спосіб впорядкувати не тільки квартиру але і божевільні ідеї в голові. Чистота та охайність ознака піклування про себе та своє оточення.

Вивчення нових мов, спробуйте почати з тієї про яку давно мріяли але ніколи не мали нагоди, якщо нічого не спадає на думку спробуйте французьку – відкрийте аристократичну версію себе.

Спорт – найкращі ліки при будь-якій ситуації, тримати своє тіло у правильній формі, з радістю дивитися у дзеркало. Зима ідеальний час для пресу, скакалки та йоги. Гордо піднята голова та правильна осанка це ваші цілі. 

Танець, знаю, що повязане з поперднім та все ж більше для душі, для виявлення емоцій та внутрішньої рівноваги.

Мистецтво - малюйте, пізнавайте історію живопису, станьте поціновувачем високої культури або ж просто навчіться відрізняти імпресіонізм від модерну.

Музика: слухати, компонувати, вивчати музичні інструменти або ж просто співати, скільки вистачить сил, можна це перетворити у сімейне караоке.

Книги – невід'ємна частина збагачення, подорожей та невідомих героїв, що переносять у паралельну реальність. Начитаність, вміння підтримати розмову у кожному товаристві ознака інтелігентної охайності та благородства.

За інших умов я б додала до цього списку подорожі та поки вони відійшли на другий план фільми та фотоальбоми стають у нагоді. Спогади про прекрасні вечори на березі моря та комедійні мелодрами у Парижі, Барселоні чи Римі.

Я вірю, що все, що доля нам приносить, усі люди та події нашого життя це урок записаний для нас зверху. Записаний з певною ціллю та змінами, які прийдуть в наше життя. Можливо цей час даний нам на відкриття наших нових талантів та здійснення мрій, які ми довго відкладали на колись. Все залежить тільки від нас самих чи ці бажання стануть реальністю чи далі залишаться на верхніх полках нашої бібліотеки мрій.

Про тонку грань соціальних просторів

 

Як часто ми помічаємо, що онлайн версія нашого життя стала тією, пріоритетною? Коли думка нашого віртуального соціуму впливає на нас більш а ніж поради близьких людей. Життя у інтернеті змінило все, що ми мали до його появи.  Не те що зміни до гіршого, прости вони перевернули з ніг на голову ритми до яких ми звикли.

Ще кілька десятків років тому насолоджуватись фільмом було розкішшю. Пам’ятаю, як мама розповідала, що кіно було по суботах, і на цей вечір усі чекала з нетерпінням. В той час не було хейтерів, не було тих, яким жанр чи година не відповідає, усі були щасливі та насолоджувались моментом.

Спосіб нашого спілкування знизився до рівня печерних обивателів, емотікони замінюють прості слова, а вислані сердечка виражають любов? Ну це точно як написи у древніх печерах, коли спілкування тільки через  спеціальні знаки.

Та найбільше мене вражає зовсім не це. Я не можу зрозуміти чи це доступність до всього в інтернеті чи то безкарність в добі соціальних мереж відкрили двері всепоглинаючій ненависті, злості, образам і специфічним вираженням свого я. Таке враження ніби кожен вважає це своїм місцем і кожен надає собі право бути вершником правосуддя, вирішувати, що добре, а що погано, шо можна а що ні. Інколи дивлюсь як багато бруду у нашому соціальному середовищі і не розумію куди діваються манери, чесність, доброта, повага і все те, що батьки плекали в нас.

Ну і звичайно при зустрічі ми геть інші, усміхнені, часто мовчазні, без бажання поділитися своїми думками.  Цікаво чи люди, які так сильно сміливі в інтернет просторах змогли б глянути у вічі тим яких дозволи собі принизити чи образити?

Звісно соціальні мережі  та і загалом інтернет не є чимось білим або чорним, це як все у нашому життя знаходиться десь на грані. Тільки від нас залежить якою ця грянь буде і чи дозволимо ми собі перейти її межу.

Без сумнівів у тишині

Про мрії, що плекають наші крила

про всі бажання голосні,

про те як щиро ти любила

без сумнівів у тишині.

Про щирість що породжує кохання

про віру й серця глибину,

про душу що заповнює востаннє

лиш не мене одну.

Так ріки нашого життя проходять

здавалося б вже знов весна,

так щастя не далеко ходить

воно ж є тут, або його нема.

Ти наче та голубка мила,

свою душу відкриваючи мовчиш,

усе пробачила і відпустила

лише в думках тепер болить.

Про тих що зміни творять

Ми всі так хочем змін

і нам здається що вершим ми провосуддя,

ми вибираємо собі Богів 

і потім тягнемо в безодню.

Нам крила сильні дай життя

ми все з тобою проживем,

нам трішки більше співчуття 

аби не втрати момент.

Ми всі хороші й справедливі люди

то де ж беруться ті,

що кривлять душу й гублять всюди

наші мрії голосні.

Ми змін благаємо що сили,

і вимагаєм правди як завжди,

ми річку рувнійної віри

щe досі в собі не знайшли.