суботу, 31 грудня 2016 р.

Мої Любі, Кохані і Найдорощі,

В останній день цього року хотілося б сказати, що 2016 підходить до кінця і вже зовсім скоро у нас з'явиться можливість писати своє життя по новому.
Отож у Новому Році я бажаю усім миру, добра у серцях, світла у ваших душах та безмежної любові один до одного. Нехай Бог благословить нашу країну і наших людей, нехай він подарує нам ще один шанс бути щасливими.
Нехай у Новому Році нас всіх зустріне удача, наші кар'єрні плани стануть реалізовані, а нові вершини покорені.
2017 обов'язково стане роком змін на краще, роком нових починань і роком здійснення мрій. Саме 2017 - рік червоного півня є символом добробуту, багатства, пристрасті та карколомних вчинків, тому поєднуючи усі ці складники можна з впевненістю сказати, що він буде особливим.
Тому радійте кожному дню, кохайте, обіймайтесь, даруйте посмішки і щастя один одному і тоді в нашій країні і в наших душах все обов'язково буде добре.

З Новим 2017 Роком!

середу, 24 серпня 2016 р.

З Днем Народження моя маленька Україно



З Днем Народження моя маленька Україно

Так хочеться, щоб в ці 25 ти була особливо прекрасною, усміхненою, щирою, справжньою, а головне мирною країною. Так хочеться, щоб у душах кожного твого громадянина завжди квітла весна, завжди горів вогник надії та завжди добро наповнювало серця.  А ще більше хочеться, щоб у нашої України нарешті все стало добре..
Тож варто мабуть почати з себе, потрібно  дбати про неньку, любити її та плекати, нехай всі оточують її своєю любов'ю, адже тільки у таких обставинах вона буде щасливою.  Потрібно її боронити, захищати, відстоювати її права і класти до її ніг усе прекрасне, на що вона так заслуговує.
Давайте змінимо нашу країну разом, давайте огорнемо її своїми обіймами і зігріємо своїм теплом, давайте надихнемо її на нові звершення і нові досягнення, давайте подаруємо їй крила, аби можна було полетіти десь у далечінь..
Окрилена і щаслива ненька дасть нам усе чого тільки забажаємо, вона зробить наше небо ще більш блакитнішим, наші зорі більш яскравішими, а наші посмішки більш частішими. Наше життя стане раєм на землі, а наша країна його осередком.
Нехай все, що прекрасне зустрічає нашу країну і все, що лихе оминає її. Нехай закінчиться війна, нехай запанує мир, нехай усе налагодиться у кожному домі, нехай добробут і злагода прийде до кожної сім'ї, нехай наша віра і наша правда стануть проповідником подальших перемог.
Пам'ятаймо ми єдина країна, ми єдиний народ від заходу до сходу від півночі до півдня – ми Українці. Тож збережімо цю єдність, цю свідомість, цю мову, історію, культуру, традицію та передаймо їх нашим діткам, нашому майбутньому, нашому цвіту націй.
Нехай вічно живою і дзвінкою буде пісня українська, нехай її звуки летять до Карпатських гір і зносяться ген-ген за небокрай, нехай кожен знає, що сьогодні наша країна стала ще гарнішою, ще сильнішою та щасливішою.
Нехай вічними супутниками твоєї долі будуть ангели-охоронці, моя Україно.

Слава Україні. Героям Слава. 

середу, 3 лютого 2016 р.

На картинці лист Бетховена до своєї коханої

Сьогодні так хотілось чогось романтичного, погода наче сама підштовхувала людей до того, щоб когось обійняти. Ви собі уявіть, це як в фільмі, ти ідеш, а навпроти випадковий прохожий впадає тобі просто в обійми, ви дивитесь один одному в очі, між вами загоряється іскра.. 
на жаль ніхто з вас не наважується познайомитись, ви вибачаєтесь за незручність і кожен далі прямує своєю дорогою..
Що було б якби хоч на секунду хтось з цих двох подумав, а чому б не познайомитись, може це доля?
А ще краще відчули, що це можливість, яку дає нам життя, щоб ми могли отримати те, чого так бажаємо. Можливо насправді так і мало бути і тільки від наших вчинків та дій в цій ситуації залежить те, що нас спіткає у майбутньому. Можливо саме такі зустрічі є доленосними і саме в такі моменти ми можемо оцінити своє вміння боротися за щастя.
Як ніколи важливим в цій ситуації є хоробрість, прагнення та бажання внести в своє життя якісь зміни. Для когось це зможе звучати банально, та насправді з цих банальностей складається усе навкруги, адже дрібнички творять цілісність.
Зустрічі з чужими на перший погляд людьми з часом стають доленосними, перевертаючи усе навкруги на 180 градусів. Наскільки ми в стані перенести ці зміни, звикнути до них і зрозуміти, що насправді вони можуть зробити нас щасливими залежить тільки від нас.
Варто відкриватись, пробувати, помилятись і іти далі, бо тільки в такий спосіб можна знайти те своє і те справжнє чого кожен з нас так чекає.

Інколи мені здається, що ми боїмося бути щасливими і навіть не пробуємо щось створити з того, що нам дає доля. Тож варто задуматись при наступній зустрічі з незнайомцем, який вам посміхнеться, а можливо це саме те, що ви так довго шукали? J

неділю, 31 січня 2016 р.

Ми наче лицемірні тварюки!?

Про філософію, життєві принципи та бажання стати ближчими один до одного, - розповідають наші думки. Що насправді приховують усміхнені очі, теплі посмішки та радісні обличчя? Куди котиться наш світ в надії знайти гармонію назовні, тоді, коли в середині панує пустка. Як ми всі голосно кричимо про принципи самі ж їх не дотримуючись, як ми важко переживаємо втрати шукаючи причину у комусь. Чомусь нам завжди було простіше зробити з когось винного, знайти у комусь недоліки і зробити з когось гіршого ніж ми самі. З якої причини усе наше покоління стало таким егоїстичним, егоцентричним, злим, а що найгірше лицемірним? Чому в наших часах розмовляючи з людиною ти все слухаєш, а потім думаєш мабуть варто все сказане поділити на два, а може і на більше? Коли ми пропустили момент втрати людських цінностей, людської гідності, бажання справедливості та правди. Як сталось так, що тепер ми не люди, ми як «Інтернетові тварини», для яких важливо скільки лайків набрало їх фото чи скільки постів вони сьогодні зробили? Що спричинило те, що ми ніби зомбовані залежні від речей, які насправді не мають жодної духовної цінності? Що змушує нас вести себе ніби первісні люди з сучасними технологіями у руках? Чому люди стали менше любити, або ж проявляти свої почуття, чому часто для нас думка інших важливіша ніж своя власна? Чому від іскри закладеної в нас від зародження лишився тільки попіл? Як тепер нам змінити те, що здавалося б має безперервний і неминучий потік з якого уже ніхто з нас не зможе звільнитись? 

понеділок, 4 січня 2016 р.

2016 яким він буде для кожного з нас?

2016 яким він буде для кожного з нас?

Власне передбачення, гороскоп чи побажання друзів, що насправді його створить таким, яким він буде. Звісно ж ми самі, наші вчинки, наші цілі, мрії і їх реалізація. Пропоную кожному з початком нового, 2016 року створити список своїх цілей, бажань та мрій, які повинні здійснитися у наступному році, не повірите, та це діє, кажу з власного досвіду. Отож, на чистому аркуші паперу напишіть усе те, чого б вам найбільше хотілось у наступному році, а я в свою чергу постараюсь у кількох словах це все узагальнити:
Добра, миру, родинного тепла, щирого, вірного та безмежного кохання, хороших, справжніх і вірних друзів, здійснення найзаповітніших мрій, успіхів у кар’єрному рості, сміливості для нових починань, хоробрості перед новими завданнями, віри у перемогу у всіх значеннях цих слів, прагнення зробити цей світ кращим, починаючи з себе, вічного вогника у душі, який зігріватиме протягом наступного року, побільше оптимізму і щирих посмішок на вашій життєвій дорозі, світла, безхмарного неба та змін тільки у кращу сторону. Нехай цей рік стане особливим своїми барвистими кольорами, насиченими емоціями та божевільним коханням. Нехай серця б’ються від щастя та можливості бути щасливим, яку ми самі ж собі і створюємо. Пам’ятайте, що все лише у наших руках і в наших силах зробити свою омріяну казку реальністю.


З Новим Роком та Різдвом Христовим