Віра і надія - іскорки життя..

Я хочу, щоб в кожного хоча б раз у житті спалахнуло щось таке неймовірне, таке справжнє, таке вічне і таке рідкісне..

Я хочу, щоб кожен з нас хоча б раз зумів полетіти у височінь і зміг продовжувати цей політ якомога довше… Я хочу, щоб кожен з нас навчився бачити красу, серед пустих сірих буднів у очах звичайних перехожих… Я хочу, щоб люди частіше посміхались, просто так.. тільки для того, щоб людина, яка йде поряд відчула частинку вашого тепла… Я хочу, щоб кожен з вас хоча б раз на день мав змогу обійняти дорогу вам людину, близького друга чи просто свою маму… Я хочу, щоб ви навчились цінувати цей момент, щоб навчились приймати те, що приготувала нам доля, якою важкою вона не була б, адже, якщо на вашому шляху постають якісь перешкоди, то знайте, що Бог не дозволив би поставити перед вами тих завдань з якими ви не могли б справитись..

Я хочу, щоб кожен знайшов свою віру….  віру в прекрасне, віру в кохання, віру у справжню дружбу, перевірену роками… я хочу, щоб кожного дня ви прокидаючись, розуміли наскільки щасливими є кожен з нас… У нас є близькі, рідні і ми можемо відчувати їх тепло, ми можемо бачити проміння сонця і відчувати краплі дощу на наших долонях…Ми можемо подорожувати, ми можемо творити мистецтво, ми можемо літати, адже у нас є всі можливості для цього… Коли Господь подарував вам життя, коли дав вам можливість насолоджуватись кожною його хвилиною то прошу вас використайте  цей шанс, не змарнуйте його …

Будьте добріші один до одного, любіть один одного, допомагайте, принесіть хоча б частинку радості кожному перехожому на вулиці просто посміхнувшись… Пам’ятайте про те, що ми маємо одне життя і  всього лиш один раз можемо його пройти.. і у нас не буде шансу для того, щоб виправитись чи прожити певні сторінки  по новому… Живіть з вірою, з правдою, з волею і прагненням до свободи… ніколи не забувайте про свої можливості зробити цей світ кращим… Це ж зовсім просто  бути щасливим, адже все залежить тільки від вас самих..

P.S. Кохайте і будьте коханими,

Вірте у добро і бережіть в собі людину..

Не втрачайте своїх найдорощих ...

Не відпускайте своїх коханих, будь ласка, не відпускайте…. не важливо скільки кілометрів вас розділяє, не важливо наскільки у вас різні інтереси чи погляди на життя, не важливо наскільки різного ви віку, національності чи ще інших відмінностей…

Якщо доля вам принесла подарунок, якщо вона відкрила вам двері до коханої людини, не втрачайте цей шанс - боріться до кінця, робіть все можливе аби ваше щастя тривало якнайдовше, а можливо і усе життя.. Багато людей не усвідомлює того, що те, що ви робите сьогодні, творить ваше майбутнє завтра..

Несказані сьогодні слова можуть стати пустим днем завтра..  інколи власна гординя, чи просто егоїзм розводить людей по різні сторони барикад і обоє ви страждаєте намагаючись зрозуміти, що зробили не так… не ображайте дорогих вам людей, не говоріть тих слів про які потім буде жаліти… Частіше повторюйте, те як ви їх любите, як за ними сумуєте, як вам їх не вистачає, коли вони не поряд… Дорожіть кожною секундою проведеною разом, адже потім ви будете згадувати їх, як найпрекрасніші моменти, як найкращі дні…

Ваші спогади, ваші думки, нехай  в один день вони поєднаються і ви станете одним цілим, ви станете почуттям ,  яке змінить усе ваше життя, нехай кожному пощастить відчути цей несамовитий адреналін і стук серця від якого хочеться літати, нехай у кожного в житті, хоча б на хвилинку відбудеться, щось настільки прекрасне, що докорінно змінить усе ваше життя…

Кохайте і будьте коханими, навіть якщо ці моменти будуть зовсім короткими і ви не зможете бути разом то пам’ятайте, що закриваючи одні двері доля обов’язково відкриє для вас інші, не засмучуйтесь і не розчаровуйтесь, адже те, що нас не вбиває робить нас тільки сильнішими, тому просто надіємось на те, що одного дня і у ваші двері постукає цей хтось, хто змінить ваше життя назавжди…

Життя -  це те, що відбувається з нами щодня, щохвилини в ті моменти, коли ми будуємо плани на майбутнє.

День із життя пересічної жінки

Ми все більше занурюємось у вирій буденності життя. Щодня дім, робота, діти, потім ще зустрічі, нові проекти, а тут ще знову нагальні справи, а потім вечір, кіно, театр, знову дзвінок, терміновий виклик на роботу, ще одна безсонна ніч, сім хвилини сну і ти вже знову на ногах, цей раз став одним з найважчих, повертаєшся додому, діти уже в школі, завал домашніх справ, а ще потрібно закінчити те, що не встиг на роботі, здається тільки на хвилинку приляжу, стук в двері, веселий сміх, діти вдома, проспала майже півдня, страшенно болить голова, втома від сьогоднішньої ночі дається взнаки, розпочались хатні клопоти, хоч і по обіді, смачна вечеря, хороше вино, фільм, сон, будильник, ранок, пробіжка, ковток холодного повітря, душ, знову спізнення, діти у школу, знову робота, прагнеш спокою хоча б на хвилину, голова розривається від цієї метушні, аспірин потім ще один, дзвінок, швидка допомога, крики, невідомі особи, їх обличчя заплямовані кров’ю, ти знову біжиш в операційну, година, дві, три, таки вдалося врятувати, знову втома, смс, поїздка додому у метро, приємний сюрприз, квіти такі ж як і колись, білі ромашки, чудовий дитячий сміх, м’яка постіль, ну нарешті цей день добіг кінця, так приємно лягти, закрити очі, не думати ні про що, тиша, спокій, тепло, вирій затих хоча б на одну ніч, сон, душевна рівновага, відтворення дійсності і знову ранок…