Ще не зовсім свої теперішні та вже зовсім чужі минулі.

Чому в нашому житті є люди, які постійно присутні в той чи інший період часу. Ви не замислювались, що у кожного з нас є постаті, які періодично повертаються, перевертаючи все з ніг на голову і знову зникають. Вони повертають усі почуття, прагнення, усі цілі, які колись здавалися реальними. Ці люди повертають нас у можливість нашого майбутнього таким, яким ми його уявляли на той момент. Що спонукає цих людей повертатися до нас? Незакінчені справи, не до кінця розбиті серця, нереалізований егоїзм власних амбіцій чи проста цікавість, яку інколи хочеться задовольнити.

Що вони приховують за своїми усмішками, чого хочуть від нас теперішніх, чому вторгаються у наше сьогодення без запрошення, намагаючись знайти для себе місце. Як у таких ситуаціях відчути, що це просто чергова пригода, що не потриває і тижня, а можливо це просто шанс для того, щоб зрозуміти – не все ще втрачено. Як поєднуючи у цій ситуації здоровий глузд і бажання свого серденька прийняти правильне рішення, яка може кардинально змінити усе наше життя.

Чи варто віддаватися пристрасті, чи можливо треба більш простіше дивитися на стан речей, з точки зору комфорту, надійності і стабільності. Що повинно переважити, який варіант є більш розсудливішим та що він за собою принесе.

В такі моменти розумієш, що один хибний крок, одне лишнє слово, може звернути все геть в інший бік з якого уже не буде дороги назад.

Почуття чи розум, мабуть, такою є дилема сучасних відносин – ще не зовсім свої теперішні та вже здавалося б зовсім чужі минулі.

Оточення, воно насправді змінне

А ви помічали як у вашому житті зникають одні і з’являються інші люди.  Як легко життя сортує ваше оточення залишаючи одних і відкидаючи на узбіччя інших. Коли починаєш задумуватись над цим то виникає теорія, що це все відбувається не просто так. Адже кожного дня ми зустрічаємо нових людей і з’являючись на нашому шляху вони щось вносять в наш світогляд, в наше сприйняття дійсності, залишають свій слід, або по іншому просто «наслідять у душі» це вже залежить від конкретної особи.

Тому, мені здається, що в якийсь момент, коли людина вже виконає свою функцію у вашому житті, коли принесе з собою все те, що повинна була віддати, вона ніби реалізувавши свою місію поступово зникає без вагомих на це причин. Чи не здається вам, що ця нібито теорія пояснювала б багато речей, які відбуваються у нашому житті. Людина наче мандрівник проходить своє життя кожного дня завертаючи у іншу доріжку, не знаючи які двері завтра відчиняться, а головне хто їх відчинить.  Звісно не варто це сприймати буквально, ніби ми не маємо впливу на своє оточення і не обираємо людей, які знаходяться біля нас, адже те, що з нами відбувається є нашим свідомим вибором. Важливим в цій ситуації є наступне: варто берегти тих, що приносять посмішки на ваші обличчя, варто піклуватися про тих, яким не байдуже як ви себе почуваєте та чи у все у вас в порядку, варто триматися тих, які при зустрічі приносять відчуття тепла на душі, а ще ні в якому разі не варто втрачати тих, які вас люблять, яких ви любите, які вас кохають і яких кохаєте ви. Адже тільки в такий спосіб доля буде прихильною до вас, а ваше оточення і близькі вам люди будуть справжніми, вірними, щирими та люблячими.

Ви відчуваєте прагнення змін

Ви відчуваєте, що із зближенням цього року до його фінального завершення, все раптово починає змінюватись і набирати нових барв. Змінюється ваше оточення, змінюються люди, що здавалося б завжди мали бути поруч, змінюються плани, наші цілі та прагнення. Все ніби в передчутті дива і бажання того, що новий рік стане зміною на краще. Філософія банальності стає чимось більшим ніж просто подарунок під ялинку. Ми намагаємось позбирати свої думки до кучі, підвести підсумки пройдених етапів та поставити перед собою нові завдання. Ми хочемо осягнути якнайбільше, ми хочемо побачити якнайбільше ми хочемо відчути зміни, які перевернуть усе наше життя.

На жаль погода не сприяє мрійливому настрою,  та все ж у нас залишається краплинка надії, що все-таки завтра випаде сніжок. Він приніс би цей вітер змін і ці нові емоції у наші сірі будні. Він відкрив би нову сторінку, яка змогла б закарбуватися у пам’яті надовго. Можливо у нових місцях, у гроні інших людей, а можливо тих же, що кожного дня йшли пліч-о-пліч. Головне тоді знайти своє місце, правильне місце у якому можливим буде реалізація самих себе.

Не бійтесь ризикувати, змінювати себе, своє оточення, своє життя, адже ставши на місці ви ніколи не дізнаєтесь, що було б якби не ваш страх змін..

Все у ваших руках, а зближення нового року це тільки шанс на те, щоб ці зміни втілити у життя.