четвер, 3 вересня 2015 р.

Довіра? Мабуть, ці двері відчинені не для кожного..

Ви задумувались над тим, як часто в нашому житті з’являються і зникають нові люди та старі знайомі. Багато хто вважає, що кожна людина, що з’являється на вашій життєвій дорозі щось приносить. Інколи це негативний досвід, сповнений сліз,  а інколи це багато радісних митей. В кожному разі людина щось додає і щось змінює у вашій особистості. Інколи ми задаємось питанням чи ті люди  з якими ми  давно попрощались покинули наші думки? Чи ті, яких ми провели, від яких ми відмовились, чи вони опустили нашу свідомість? Як дізнатись, що своїм «ні» ви не скривдили людину, та як бути впевненим, що перед відкриттям своїх дверей для когось нового вам не доведеться їх уже за кілька днів закривати? Як знати, що людина, яка говорить вам такі чудові та щирі, на перший погляд слова, не виявиться пустим повітряним замком, що при першому вітрі розсиплеться на мільйони крихких піщинок. Як ви думаєте, скільки болю людина ладна витримати, для того, щоб не розчаровуватись у людях і знову змогти повірити у справжнє?
А ще ви знаєте, як багато у цьому відіграють наші сни, адже вони це частинка нашої підсвідомості і вона зможе показати чи насправді ви змогли відпусти від себе людину і чи вона змогла вас відпустити? Як знайти рівновагу у цьому світі наших неконтрольованих емоцій та дійсності, що нас оточує. Не намагайтесь у чужих очах знайти те, що колись відпустили, або ж намагались відпустити, не обманюйте довірливі очі, що вірять вам, не ламайте чужих душ, адже вони такі крихкі. А ще, якщо ваша душа не може відпустити когось, варто задуматись над тим, чи ви дійсно хочете відпускати цю людину із свого життя, можливо ще не все втрачено і у вашому майбутньому ще є світлі моменти.. та це вже залежить тільки від нас самих.

В наших руках зробити так, щоб зустріч із нами на шляху кожного приносила добро, та не залишала слідів заздрості, злості чи ненависті.. адже все, що ми творимо сьогодні вертається до нас завтра.

Немає коментарів:

Дописати коментар