субота, 17 січня 2015 р.

Трішечки весни та змін у житті

Січень, як ніколи раніше дарує нам часточку весняного настрою, весняних поривів та фантазій. Його тепло нас переносить уже в травень, та його стрімкі потоки вітру ще нагадують зимові, холодні ночі. Погода останніх днів чимось схожа на почуття закоханих людей. Здається, що все так сонячно, прекрасно, тепло, все заквітчано трояндами і запахами весни.  При такій погоді усім хочеться кохати і бути коханими. Саме зараз хочеться чогось неймовірного і яскравого. В такі моменти легко повірити у весняну казку, у весняне кохання чи у весняні почуття. У середині січня нас заполонило сонячне проміння, воно дало енергію, силу та бажання для того, щоб створити щось зовсім нове, ще досі незвідане. Весна полонить і манить своєю теплотою, вони приходить так несподівано, але так бажано у серця кожного. Вона дарує феєрверки емоцій та нестримні  пригоди, жагу до життя та прагнення висот. Поринаючи з нею ти відкриваєш для себе відродження власних амбіцій, власної рівноваги та впевненості у своїх силах. Весна прагне показати, що час уже прокидатися, час отримувати те бажане на що, кожен з нас заслуговує. Час для боротьби, час для зародження нових мрій та їх втілення. Весна – це як гірський струмок з цілющою водою, і варто тільки повірити, що краплина власного бажання може перевернути увесь ваш світ, може змінити його настільки, наскільки вам цього захочеться.

Вирушайте на пошуки прекрасного, подорожуйте, обіймайтесь частіше, цілуйтесь, кохайте, змінюйте цей світ на краще. Відкривайте нове, даруйте посмішки, розпустіть власні крила долі та летіть у вирій безмежного світу можливостей.

середа, 31 грудня 2014 р.

Happy New Year, keep calm and believe in a fairytale..

У новому 2015 році я бажаю кожному почати своє життя з чистого аркушу паперу, я бажаю вам залиши позаду усі образи, негаразди чи суперечки. Візьміть з собою у прийдешній рік тільки те найкраще, що було у вашому житті. Візьміть багато посмішок рідних та близьких, візьміть душевне тепло родинного затишку, візьміть своїх коханих, що гріють ваші серця у ці морозні дні.
Нехай цей рік для кожного стане початком кар’єрного росту, шаленого кохання, нестримного потоку приємних емоцій, пригод та подорожей. Нехай у цьому році здійсняться усі ваші найзаповітніші мрії, задуми та плани. Нехай морозні та снігові вечори подарують вам радість новорічного настрою та стануть приводом до частіших обіймів своїх коханих.  Нехай Різдвяна казка завітає до кожної родини і подарує тепло, спокій та радість святих вечорів.
Нехай цей рік змусить вас повірити у дива, поринути у вирій емоцій та чудес та власними руками створити свою казку.
Цей рік був нелегким для усього нашого народу і для кожного з нас окремо.  Я вірю, що переживши усі ті негаразди та переломні події ми з вами зможемо  підняти нашу країну і в Новому році ми змінимо її, ми зупинимо війну, повернемо наших солдатів живими та здоровими і в нашій країні запанує мир та спокій.
Кохайте і будьте коханими, творіть добро і будьте людяними, допомагайте один одному, прощайте всі образи та помилки, станьте хоча б на секунду чарівниками і подаруйте радість тим, хто цього потребує. Нехай Новий 2015 рік стане переломним роком у житті кожного, нехай він принесе з собою вітер змін, тільки добрих, приємних, щасливих та коханих змін.
Зустрічайте цей рік з відкритими обіймами і пам’ятайте, що дива приходять тільки тоді, коли дуже сильно віриш у ту казку, яка в один день може стати реальністю.

Щасливого Нового Року
 

пʼятниця, 12 грудня 2014 р.

Без голосних слів про біль, яку відчуваєш душею

Ненавиджу людей, що кидають слова на вітер, ненавиджу тих, які сьогодні говорять одне, а завтра роблять інше.. Ненавиджу людей, що обіцяють любити, а потім просто ідуть, не попрощавшись.. не розумію людей, які клянуться у вічній любові перед Господом, а потім зраджують.. Ненавиджу тих, які вдають хороших і за цими масками приховують свої зміїні кубла.. Не розумію тих, що кричать голосні фрази, розкидаються словами, які є безцінні.. Не хочеться бачити у своєму житті тих, які змушують плакати, відпускайте таких людей, адже не варто, плакати через того, хто дозволяє вам це…   Не змушуйте страждати ваших близьких і рідних, не завдавайте їм болю, не говоріть не потрібних слів, не кривіть душею.. Не приносьте біль у душі тих людей, яких любите,  не зраджуйте своїх коханих, не говоріть дорогих слів дешевим людям.. Не будьте егоїстичні, не будьте сурові, не ображайте один одного.. Прощайте, тільки тим, які заслуговують на ваше прощення, вірте тільки тим, яких відчуваєте серцем, проводьте час тільки з тим, які приносять радість у ваші душі.. Не дозволяйте нікому погасити ваш душевний вогник тепла, не дозволяйте страждати своїм рідним, підтримуйте їх, кохайте їх і обіймайте їх якомога частіше.. Даруйте їм своє тепло і свою любов.. Даруйте їм зірки з неба і п’янкі аромати квітів, наповнюйте їх  пустки нічними розмовами та ранішніми поцілунками, пригортайте їх і кожного дня повторюйте про те,  що тільки разом тільки одним цілим ви зможете по справжньому бути щасливими..

четвер, 4 грудня 2014 р.

За нашу неньку Україну, за її правду, волю й силу

Господи Боже, скажи, коли вже закінчиться ця війна, коли перестануть гинути невинні люди, коли перестане проливатися кров.. скільки ще повинно загинути наших солдатів аби усі можновладці і високопосадовці зрозуміли, що війна приводить тільки до смерті, тільки до руїни..
Скільки ще матерів посивіють так і не дочекавшись своїх синів із війни, скільки ще діток стануть сиротами так і не побачивши свого татуся… А скільки молодих, прекрасних парубків вже ніколи не зможуть створити власної родини і виростити власних дітей, адже їх забрала війна і вони більш не повернуться…
Як важко усвідомлювати, що цвіт нашої нації гине кожного дня і ми не можемо з цим нічого зробити.. Скільки ще триватимуть ці запеклі бої, скільки ще Путін буде маніпулювати нашими депутатами, як іграшками.. так хочеться запитати у нашої новообраної влади: Скільки можна? Де ваші дії? Усе розпочалось і закінчилось лише на словах? .. невже наша Україна така беззахисна?
У нас же найкраща у світі земля, найдобріші люди, найхоробріші чоловіки, які ладні знести все на своєму шляху аби подарувати країні мир.. У ці морозні, холодні дні  хоробрі серця воїнів захищають на сході наш щоденний спокій.. Вони вірять у свою перемогу і прагнуть живими повернутись до дому… В наших силах молитися кожного дня і надіятись, що ця війна скоро закінчиться, а усі винні у кривавій війні будуть покарані..  
Звертаюсь до тих, що висилають на Україну свої війська, відсилають своїх чоловіків і синів… Ви ніколи не переможете.. Україна була є і буде цілісною державою, суверенною і незалежною, ви ніколи не зможете перемогти нашої нації, нашої сили і нашої віри, ми незламний народ, ми стіна, що знищить кожного.. Ми патріоти свого краю, ми народ, що піднявся з колін і вже ніколи і нікому не дозволить панувати на наших землях.. пам’ятайте, що усі проби вашого зазіхання на нашу рідну землю повернуться до вас грузом 200.
Наш народ прагне миру, прагне відновлення незалежності, суверенності  та душевного спокою, усі українці носячи в середині частинку нашої країни помоліться за наших воїнів-визволителів…
Слава Україні. Героям Слава.


вівторок, 25 листопада 2014 р.

Віра і надія - іскорки життя..

Я хочу, щоб в кожного хоча б раз у житті спалахнуло щось таке неймовірне, таке справжнє, таке вічне і таке рідкісне..
Я хочу, щоб кожен з нас хоча б раз зумів полетіти у височінь і зміг продовжувати цей політ якомога довше… Я хочу, щоб кожен з нас навчився бачити красу, серед пустих сірих буднів у очах звичайних перехожих… Я хочу, щоб люди частіше посміхались, просто так.. тільки для того, щоб людина, яка йде поряд відчула частинку вашого тепла… Я хочу, щоб кожен з вас хоча б раз на день мав змогу обійняти дорогу вам людину, близького друга чи просто свою маму… Я хочу, щоб ви навчились цінувати цей момент, щоб навчились приймати те, що приготувала нам доля, якою важкою вона не була б, адже, якщо на вашому шляху постають якісь перешкоди, то знайте, що Бог не дозволив би поставити перед вами тих завдань з якими ви не могли б справитись..
Я хочу, щоб кожен знайшов свою віру….  віру в прекрасне, віру в кохання, віру у справжню дружбу, перевірену роками… я хочу, щоб кожного дня ви прокидаючись, розуміли наскільки щасливими є кожен з нас… У нас є близькі, рідні і ми можемо відчувати їх тепло, ми можемо бачити проміння сонця і відчувати краплі дощу на наших долонях…Ми можемо подорожувати, ми можемо творити мистецтво, ми можемо літати, адже у нас є всі можливості для цього… Коли Господь подарував вам життя, коли дав вам можливість насолоджуватись кожною його хвилиною то прошу вас використайте  цей шанс, не змарнуйте його …
Будьте добріші один до одного, любіть один одного, допомагайте, принесіть хоча б частинку радості кожному перехожому на вулиці просто посміхнувшись… Пам’ятайте про те, що ми маємо одне життя і  всього лиш один раз можемо його пройти.. і у нас не буде шансу для того, щоб виправитись чи прожити певні сторінки  по новому… Живіть з вірою, з правдою, з волею і прагненням до свободи… ніколи не забувайте про свої можливості зробити цей світ кращим… Це ж зовсім просто  бути щасливим, адже все залежить тільки від вас самих..


P.S. Кохайте і будьте коханими,

Вірте у добро і бережіть в собі людину..

субота, 15 листопада 2014 р.

Не втрачайте своїх найдорощих ...

Не відпускайте своїх коханих, будь ласка, не відпускайте…. не важливо скільки кілометрів вас розділяє, не важливо наскільки у вас різні інтереси чи погляди на життя, не важливо наскільки різного ви віку, національності чи ще інших відмінностей…
Якщо доля вам принесла подарунок, якщо вона відкрила вам двері до коханої людини, не втрачайте цей шанс - боріться до кінця, робіть все можливе аби ваше щастя тривало якнайдовше, а можливо і усе життя.. Багато людей не усвідомлює того, що те, що ви робите сьогодні, творить ваше майбутнє завтра..
Несказані сьогодні слова можуть стати пустим днем завтра..  інколи власна гординя, чи просто егоїзм розводить людей по різні сторони барикад і обоє ви страждаєте намагаючись зрозуміти, що зробили не так… не ображайте дорогих вам людей, не говоріть тих слів про які потім буде жаліти… Частіше повторюйте, те як ви їх любите, як за ними сумуєте, як вам їх не вистачає, коли вони не поряд… Дорожіть кожною секундою проведеною разом, адже потім ви будете згадувати їх, як найпрекрасніші моменти, як найкращі дні…
Ваші спогади, ваші думки, нехай  в один день вони поєднаються і ви станете одним цілим, ви станете почуттям ,  яке змінить усе ваше життя, нехай кожному пощастить відчути цей несамовитий адреналін і стук серця від якого хочеться літати, нехай у кожного в житті, хоча б на хвилинку відбудеться, щось настільки прекрасне, що докорінно змінить усе ваше життя…

Кохайте і будьте коханими, навіть якщо ці моменти будуть зовсім короткими і ви не зможете бути разом то пам’ятайте, що закриваючи одні двері доля обов’язково відкриє для вас інші, не засмучуйтесь і не розчаровуйтесь, адже те, що нас не вбиває робить нас тільки сильнішими, тому просто надіємось на те, що одного дня і у ваші двері постукає цей хтось, хто змінить ваше життя назавжди…

понеділок, 3 листопада 2014 р.

Життя -  це те, що відбувається з нами щодня, щохвилини в ті моменти, коли ми будуємо плани на майбутнє.

День із життя пересічної жінки


Ми все більше занурюємось у вирій буденності життя. Щодня дім, робота, діти, потім ще зустрічі, нові проекти, а тут ще знову нагальні справи, а потім вечір, кіно, театр, знову дзвінок, терміновий виклик на роботу, ще одна безсонна ніч, сім хвилини сну і ти вже знову на ногах, цей раз став одним з найважчих, повертаєшся додому, діти уже в школі, завал домашніх справ, а ще потрібно закінчити те, що не встиг на роботі, здається тільки на хвилинку приляжу, стук в двері, веселий сміх, діти вдома, проспала майже півдня, страшенно болить голова, втома від сьогоднішньої ночі дається взнаки, розпочались хатні клопоти, хоч і по обіді, смачна вечеря, хороше вино, фільм, сон, будильник, ранок, пробіжка, ковток холодного повітря, душ, знову спізнення, діти у школу, знову робота, прагнеш спокою хоча б на хвилину, голова розривається від цієї метушні, аспірин потім ще один, дзвінок, швидка допомога, крики, невідомі особи, їх обличчя заплямовані кров’ю, ти знову біжиш в операційну, година, дві, три, таки вдалося врятувати, знову втома, смс, поїздка додому у метро, приємний сюрприз, квіти такі ж як і колись, білі ромашки, чудовий дитячий сміх, м’яка постіль, ну нарешті цей день добіг кінця, так приємно лягти, закрити очі, не думати ні про що, тиша, спокій, тепло, вирій затих хоча б на одну ніч, сон, душевна рівновага, відтворення дійсності і знову ранок…