Хімія кохання

Кожного дня, кожної хвилини та секунди, вона заполонює серця, манить п’янкими ароматами і огортає вітром весни. Ти просто пливеш по цій течії і піддаєшся найбільш чуттєвим історіям, які пише для нас життя. Вічні історії кохання, вічні драми, та вічні листи закоханих, що відкривають нам історію середньовіччя. Вольтер, Наполеон, Шекспір, усі вони пишуть про досі незрозуміле, загадкове і таке прекрасне почуття. Що ж служить каталізатором усіх наших необдуманих рішень, вчинків та дій на які хочеться піти, не роздумуючи про наслідки? Усі вони мали одну відповідь на це питання – кохання. А як ще можна було б пояснити усе те, що відбувається з людьми? Посмішка не сходить з їх уст, очі світяться так, ніби зірки потонули у їх безодні, їх погляди відкривають нові сторінки почуттів  та незвіданих мрій, а їх серця б’ються в унісон. Ми самі творимо цю історію, ми власні скульптори нашого життя і якщо одного дня нам дуже пощастить то ми зможемо довести цю скульптуру до досконалості. Адже варто нам тільки зустріти те справжнє, щире і таке споріднене, як нам хочеться літати, співати від радості та ділитися з усіма своїм щастям. Та найважливішим є те, щоб  зберегти цю іскорку та дати їй можливість перерости у безмежне полум’я, що охоплює серця. Ми наче даємо життя ще одному почутті, яке зароджується десь дуже глибоко у нашій душі та нашому серці. Ми повинні  використати той шанс , що дає нам доля, ми повинні боротися з усіма проблемами на нашому шляху, а також ми повинні серцем відчувати, що усе це  є взаємним.     

Дуже часто люди не говорять про свої почуття, бояться розголосу, або ж просто бояться не отримати взаємності. Та чи правильним є це рішення. Кожен повинен усвідомлювати, що у нас є всього лиш одне життя і ніхто з нас не знає, що буде завтра і які ще сюрпризи готує нам доля. Тому чи не варто просто спробувати відкрити все те, що тривожить душу і змушує серце битись все частіше? Можливо саме цей крок змінить ваше життя і усю подальшу долю. Можливо саме цей момент стане переломною подією. Звісно ніхто  з нас не застрахований від поразок, помилок чи прикрих осудів, та хіба це правильно жити у постійному страху. Ми повинні пам’ятати, що те, що нас не вбиває робить нас тільки сильнішими. Тому  у будь якому разі не можна здаватися, потрібно з гордо піднятою головою крокувати на зустріч своєму щастю. Життя надто коротке, щоб витрачати його на проблеми та життєві негаразди, а кохання воно обов’язково прийде до кожного з нас потрібно просто дуже сильно бажати та прикладати максимум зусиль для реалізації цих бажань, ну і звісно ж вірити, адже віра це те, що дає нам сили та бажання жити і досягати тих висот та вершин, тих схилів кохання, що дарують щастя кожному.