Для сучасної жінки. Як не збожеволіти у божевільному сьогоденні.

 Коли у думки закрадається сум, а в душі невпинно прокидається дівчинка, якій хочеться плакати варто взяти паузу.

Прибирання, прекрасний спосіб впорядкувати не тільки квартиру але і божевільні ідеї в голові. Чистота та охайність ознака піклування про себе та своє оточення.

Вивчення нових мов, спробуйте почати з тієї про яку давно мріяли але ніколи не мали нагоди, якщо нічого не спадає на думку спробуйте французьку – відкрийте аристократичну версію себе.

Спорт – найкращі ліки при будь-якій ситуації, тримати своє тіло у правильній формі, з радістю дивитися у дзеркало. Зима ідеальний час для пресу, скакалки та йоги. Гордо піднята голова та правильна осанка це ваші цілі. 

Танець, знаю, що повязане з поперднім та все ж більше для душі, для виявлення емоцій та внутрішньої рівноваги.

Мистецтво - малюйте, пізнавайте історію живопису, станьте поціновувачем високої культури або ж просто навчіться відрізняти імпресіонізм від модерну.

Музика: слухати, компонувати, вивчати музичні інструменти або ж просто співати, скільки вистачить сил, можна це перетворити у сімейне караоке.

Книги – невід'ємна частина збагачення, подорожей та невідомих героїв, що переносять у паралельну реальність. Начитаність, вміння підтримати розмову у кожному товаристві ознака інтелігентної охайності та благородства.

За інших умов я б додала до цього списку подорожі та поки вони відійшли на другий план фільми та фотоальбоми стають у нагоді. Спогади про прекрасні вечори на березі моря та комедійні мелодрами у Парижі, Барселоні чи Римі.

Я вірю, що все, що доля нам приносить, усі люди та події нашого життя це урок записаний для нас зверху. Записаний з певною ціллю та змінами, які прийдуть в наше життя. Можливо цей час даний нам на відкриття наших нових талантів та здійснення мрій, які ми довго відкладали на колись. Все залежить тільки від нас самих чи ці бажання стануть реальністю чи далі залишаться на верхніх полках нашої бібліотеки мрій.

Про тонку грань соціальних просторів

 

Як часто ми помічаємо, що онлайн версія нашого життя стала тією, пріоритетною? Коли думка нашого віртуального соціуму впливає на нас більш а ніж поради близьких людей. Життя у інтернеті змінило все, що ми мали до його появи.  Не те що зміни до гіршого, прости вони перевернули з ніг на голову ритми до яких ми звикли.

Ще кілька десятків років тому насолоджуватись фільмом було розкішшю. Пам’ятаю, як мама розповідала, що кіно було по суботах, і на цей вечір усі чекала з нетерпінням. В той час не було хейтерів, не було тих, яким жанр чи година не відповідає, усі були щасливі та насолоджувались моментом.

Спосіб нашого спілкування знизився до рівня печерних обивателів, емотікони замінюють прості слова, а вислані сердечка виражають любов? Ну це точно як написи у древніх печерах, коли спілкування тільки через  спеціальні знаки.

Та найбільше мене вражає зовсім не це. Я не можу зрозуміти чи це доступність до всього в інтернеті чи то безкарність в добі соціальних мереж відкрили двері всепоглинаючій ненависті, злості, образам і специфічним вираженням свого я. Таке враження ніби кожен вважає це своїм місцем і кожен надає собі право бути вершником правосуддя, вирішувати, що добре, а що погано, шо можна а що ні. Інколи дивлюсь як багато бруду у нашому соціальному середовищі і не розумію куди діваються манери, чесність, доброта, повага і все те, що батьки плекали в нас.

Ну і звичайно при зустрічі ми геть інші, усміхнені, часто мовчазні, без бажання поділитися своїми думками.  Цікаво чи люди, які так сильно сміливі в інтернет просторах змогли б глянути у вічі тим яких дозволи собі принизити чи образити?

Звісно соціальні мережі  та і загалом інтернет не є чимось білим або чорним, це як все у нашому життя знаходиться десь на грані. Тільки від нас залежить якою ця грянь буде і чи дозволимо ми собі перейти її межу.

Без сумнівів у тишині

Про мрії, що плекають наші крила

про всі бажання голосні,

про те як щиро ти любила

без сумнівів у тишині.

Про щирість що породжує кохання

про віру й серця глибину,

про душу що заповнює востаннє

лиш не мене одну.

Так ріки нашого життя проходять

здавалося б вже знов весна,

так щастя не далеко ходить

воно ж є тут, або його нема.

Ти наче та голубка мила,

свою душу відкриваючи мовчиш,

усе пробачила і відпустила

лише в думках тепер болить.

Про тих що зміни творять

Ми всі так хочем змін

і нам здається що вершим ми провосуддя,

ми вибираємо собі Богів 

і потім тягнемо в безодню.

Нам крила сильні дай життя

ми все з тобою проживем,

нам трішки більше співчуття 

аби не втрати момент.

Ми всі хороші й справедливі люди

то де ж беруться ті,

що кривлять душу й гублять всюди

наші мрії голосні.

Ми змін благаємо що сили,

і вимагаєм правди як завжди,

ми річку рувнійної віри

щe досі в собі не знайшли.

Думки самотнього міста

А завтра радість полонить,

здається ніби не болить.

На хвилю залишивши всі думки

аби душа спочила на віки.

Та лиш в думках це закінчилось,

наступний день все відродилось.

Знову шлях і знову той самий,

звуки міста – він тепер чужий.

Молись журба безсила,

ти більш його не полонила.

Лиш біла картка на вікні

і олівцем записані пісні.

Як перегорнута сторінка,

ти тепер чужа мандрівка.

Немає смутку тут, жалю чи сліз,

лиш світла подих, шум коліс..

Як можна знайти точку відліку

А у вас бувають миті коли усю душу поглинають думки про те чи у правильному ви місці, чи з тими людьми, що потрібно, чи ту дорогу ви обрали, чи правильно ви відчули, чи добре що позбулись одних і набули інших.. Як знати, коли ми зробили правильний вибір, а коли наші вчинки стали початком глобальних змін до яких ми можливо і досі не готові. Як визначити правильність своїх вчинків, як відпустити усе пусте і дослухатись до внутрішнього голосу, який тобі підкаже правильний шлях? Де знайти спокій душі, що наповнить серце теплом, а почуття нахлинуть новою хвилею вражень.. Де починається наша фантазія і де ж закінчується реальність. Як можна знайти точку відліку від якої усе сталась так як ми це бачимо сьогодні. У який момент ми перестали керувати своїм життям і доля сама занесла нас у вирій подій, з яких уже неможливо дістатись. Як знати, що те що ми робимо правильно, що те що вибираємо є тим, що нам насправді потрібно.. як позбутися цього вічного запитання а що якщо б все було по іншому... Мабуть роздуми кожного заводять у цей кут і кожен розуміє, що геть немає впливу на те що вже відбулося, не може повернути того чого так і не зробив і чого так і не відчув. Життя триває, кожного дня приносячи нові емоції, події і можливості вибору і тільки від нас залежить те, що буде завтра. Ми немає можливості змінити нашого минулого та ми точно в стані змінити наше майбутнє. Ми своїм сьогоднішнім вибором проллємо світло на завтрішній день, допоможемо самим собі знайти істину, знайти сенс у всіх подіях і людях, які довкола створюють наше життя..

Мої Любі, Кохані і Найдорощі,

В останній день цього року хотілося б сказати, що 2016 підходить до кінця і вже зовсім скоро у нас з'явиться можливість писати своє життя по новому.

Отож у Новому Році я бажаю усім миру, добра у серцях, світла у ваших душах та безмежної любові один до одного. Нехай Бог благословить нашу країну і наших людей, нехай він подарує нам ще один шанс бути щасливими.

Нехай у Новому Році нас всіх зустріне удача, наші кар'єрні плани стануть реалізовані, а нові вершини покорені.

2017 обов'язково стане роком змін на краще, роком нових починань і роком здійснення мрій. Саме 2017 - рік червоного півня є символом добробуту, багатства, пристрасті та карколомних вчинків, тому поєднуючи усі ці складники можна з впевненістю сказати, що він буде особливим.

Тому радійте кожному дню, кохайте, обіймайтесь, даруйте посмішки і щастя один одному і тоді в нашій країні і в наших душах все обов'язково буде добре.

З Новим 2017 Роком!