Я зморена світом краса

Я зморена світом краса,

Я пустка небесної долі,

Я світлом проникла роса

Я щастя твоєї  неволі.

Я мрія безмежних світів,

Що хмарами оповиті,

Я біль нестримних віків,

Які кров’ю пролиті.

Я віра буденних ночей,

І водночас неволя без тями

Я мавка прекрасних очей,

Що зводять тебе відчуттями