четвер, 28 серпня 2014 р.

Сила української душі

 Сила української душі
Наше минуле ,наше сьогодення і наше майбутнє. Над цими словами варто задуматись кожному спостерігаючи останні події, які відбуваються в нашій країні. Історія нашого краю, яку кожен вивчає з маленьку написана була нашими предками. А сьогодні ми повинні творити свою історію для майбутнього наших дітей. Ми повинні пускати корені своєї незламності, своєї сили протистояння, своєї віри та любові до нашої держави. Кожен повинен розпалити у душі іскорку патріотизму, для того, щоб згодом вона переросла у велике полум’я , яке могло б зігріти нашу Україну. Не даремно, ще з дитячого садка до  зовсім маленьких сердець дітлахів намагаються донести істину, яка полягає у любові до своєї країни.
Ми повинні у своїх вчинках та своїх словах відображати усю любов до краю. У жовто-блакитних кольорах ми повинні примножувати дари сонця і землі, а також летіти в унісон з небесною волею, та нестримністю. У таких важких моментах, як сьогодні, кожен відкриває своє справжнє обличчя, свої справжні наміри, та свої почуття. Хтось звеличує нашу культуру, наші традиції, намагається боротися і йти до переможного кінця. Інші ж продаються, зраджуючи самого себе і один одного. Нехай наступні слова стануть закликом для тих, що тікають, відгороджуються від своєї сутності, або ж зраджують свою державу. Ми всі діти однієї землі і одного неба. І тому прошу кожного лише про одне про вірність, патріотизм і безмежжя любові до своєї держави, адже це цінності, які не можна купити , викорінити чи знищити , це те, що повинно жити у душі кожного українця.
Від кожного з нас сьогодні вимагається вірність своїй державі , своїй неньці. Ми повинні з гордістю казати Я українець, Я син Хмельницького,  Я нащадок князів Київських, я – це історія, я це майбутнє і тільки я починаючи з себе зможу змінити свою долю і долю своєї держави. Кохаймо свою Україну , адже такої краси , таких гір і полонин, квітучих садів і безмежжя щирої душі  не знайдеш більше ніде.  Жодне з чудес світу , жодна з країн не матиме таких глибин історії та почуттів і ніколи їх не можна буде порівняти з найчарівнішою красою України. Наша країна – це найкраща земля, це найгарніші дівчата , це  шевченківський садок коло хати , це віра, надія і незламність духу. Ми – це народ зі своїми традиціями, своєю вірою і історією, зі своїми перемогами і програшами. І ми повинні зберегти усі скарби нашої нації аби з гордістю передати їх нашим дітям і нашим нащадкам. Ми – це цвіт України, її душа і її тіло. Тож те, якою буде наше майбутнє залежить тільки від нас, отож закликаю вас…: «Кохайте Україну – адже вона у нас одна».

Слава Україні. Героям Слава.

Немає коментарів:

Дописати коментар