З Днем Народження моя маленька Україно

З Днем Народження моя маленька Україно

Так хочеться, щоб в ці 25 ти була особливо прекрасною, усміхненою, щирою, справжньою, а головне мирною країною. Так хочеться, щоб у душах кожного твого громадянина завжди квітла весна, завжди горів вогник надії та завжди добро наповнювало серця.  А ще більше хочеться, щоб у нашої України нарешті все стало добре..

Тож варто мабуть почати з себе, потрібно  дбати про неньку, любити її та плекати, нехай всі оточують її своєю любов'ю, адже тільки у таких обставинах вона буде щасливою.  Потрібно її боронити, захищати, відстоювати її права і класти до її ніг усе прекрасне, на що вона так заслуговує.

Давайте змінимо нашу країну разом, давайте огорнемо її своїми обіймами і зігріємо своїм теплом, давайте надихнемо її на нові звершення і нові досягнення, давайте подаруємо їй крила, аби можна було полетіти десь у далечінь..

Окрилена і щаслива ненька дасть нам усе чого тільки забажаємо, вона зробить наше небо ще більш блакитнішим, наші зорі більш яскравішими, а наші посмішки більш частішими. Наше життя стане раєм на землі, а наша країна його осередком.

Нехай все, що прекрасне зустрічає нашу країну і все, що лихе оминає її. Нехай закінчиться війна, нехай запанує мир, нехай усе налагодиться у кожному домі, нехай добробут і злагода прийде до кожної сім'ї, нехай наша віра і наша правда стануть проповідником подальших перемог.

Пам'ятаймо ми єдина країна, ми єдиний народ від заходу до сходу від півночі до півдня – ми Українці. Тож збережімо цю єдність, цю свідомість, цю мову, історію, культуру, традицію та передаймо їх нашим діткам, нашому майбутньому, нашому цвіту націй.

Нехай вічно живою і дзвінкою буде пісня українська, нехай її звуки летять до Карпатських гір і зносяться ген-ген за небокрай, нехай кожен знає, що сьогодні наша країна стала ще гарнішою, ще сильнішою та щасливішою.

Нехай вічними супутниками твоєї долі будуть ангели-охоронці, моя Україно.

Слава Україні. Героям Слава. 

На картинці лист Бетховена до своєї коханої

Сьогодні так хотілось чогось романтичного, погода наче сама підштовхувала людей до того, щоб когось обійняти. Ви собі уявіть, це як в фільмі, ти ідеш, а навпроти випадковий прохожий впадає тобі просто в обійми, ви дивитесь один одному в очі, між вами загоряється іскра.. 

на жаль ніхто з вас не наважується познайомитись, ви вибачаєтесь за незручність і кожен далі прямує своєю дорогою..

Що було б якби хоч на секунду хтось з цих двох подумав, а чому б не познайомитись, може це доля?

А ще краще відчули, що це можливість, яку дає нам життя, щоб ми могли отримати те, чого так бажаємо. Можливо насправді так і мало бути і тільки від наших вчинків та дій в цій ситуації залежить те, що нас спіткає у майбутньому. Можливо саме такі зустрічі є доленосними і саме в такі моменти ми можемо оцінити своє вміння боротися за щастя.

Як ніколи важливим в цій ситуації є хоробрість, прагнення та бажання внести в своє життя якісь зміни. Для когось це зможе звучати банально, та насправді з цих банальностей складається усе навкруги, адже дрібнички творять цілісність.

Зустрічі з чужими на перший погляд людьми з часом стають доленосними, перевертаючи усе навкруги на 180 градусів. Наскільки ми в стані перенести ці зміни, звикнути до них і зрозуміти, що насправді вони можуть зробити нас щасливими залежить тільки від нас.

Варто відкриватись, пробувати, помилятись і іти далі, бо тільки в такий спосіб можна знайти те своє і те справжнє чого кожен з нас так чекає.

Інколи мені здається, що ми боїмося бути щасливими і навіть не пробуємо щось створити з того, що нам дає доля. Тож варто задуматись при наступній зустрічі з незнайомцем, який вам посміхнеться, а можливо це саме те, що ви так довго шукали? J

Ми наче лицемірні тварюки!?

Про філософію, життєві принципи та бажання стати ближчими один до одного, - розповідають наші думки. Що насправді приховують усміхнені очі, теплі посмішки та радісні обличчя? Куди котиться наш світ в надії знайти гармонію назовні, тоді, коли в середині панує пустка. Як ми всі голосно кричимо про принципи самі ж їх не дотримуючись, як ми важко переживаємо втрати шукаючи причину у комусь. Чомусь нам завжди було простіше зробити з когось винного, знайти у комусь недоліки і зробити з когось гіршого ніж ми самі. З якої причини усе наше покоління стало таким егоїстичним, егоцентричним, злим, а що найгірше лицемірним? Чому в наших часах розмовляючи з людиною ти все слухаєш, а потім думаєш мабуть варто все сказане поділити на два, а може і на більше? Коли ми пропустили момент втрати людських цінностей, людської гідності, бажання справедливості та правди. Як сталось так, що тепер ми не люди, ми як «Інтернетові тварини», для яких важливо скільки лайків набрало їх фото чи скільки постів вони сьогодні зробили? Що спричинило те, що ми ніби зомбовані залежні від речей, які насправді не мають жодної духовної цінності? Що змушує нас вести себе ніби первісні люди з сучасними технологіями у руках? Чому люди стали менше любити, або ж проявляти свої почуття, чому часто для нас думка інших важливіша ніж своя власна? Чому від іскри закладеної в нас від зародження лишився тільки попіл? Як тепер нам змінити те, що здавалося б має безперервний і неминучий потік з якого уже ніхто з нас не зможе звільнитись? 

2016 яким він буде для кожного з нас?

2016 яким він буде для кожного з нас?

Власне передбачення, гороскоп чи побажання друзів, що насправді його створить таким, яким він буде. Звісно ж ми самі, наші вчинки, наші цілі, мрії і їх реалізація. Пропоную кожному з початком нового, 2016 року створити список своїх цілей, бажань та мрій, які повинні здійснитися у наступному році, не повірите, та це діє, кажу з власного досвіду. Отож, на чистому аркуші паперу напишіть усе те, чого б вам найбільше хотілось у наступному році, а я в свою чергу постараюсь у кількох словах це все узагальнити:

Добра, миру, родинного тепла, щирого, вірного та безмежного кохання, хороших, справжніх і вірних друзів, здійснення найзаповітніших мрій, успіхів у кар’єрному рості, сміливості для нових починань, хоробрості перед новими завданнями, віри у перемогу у всіх значеннях цих слів, прагнення зробити цей світ кращим, починаючи з себе, вічного вогника у душі, який зігріватиме протягом наступного року, побільше оптимізму і щирих посмішок на вашій життєвій дорозі, світла, безхмарного неба та змін тільки у кращу сторону. Нехай цей рік стане особливим своїми барвистими кольорами, насиченими емоціями та божевільним коханням. Нехай серця б’ються від щастя та можливості бути щасливим, яку ми самі ж собі і створюємо. Пам’ятайте, що все лише у наших руках і в наших силах зробити свою омріяну казку реальністю.

З Новим Роком та Різдвом Христовим

Ще не зовсім свої теперішні та вже зовсім чужі минулі.

Чому в нашому житті є люди, які постійно присутні в той чи інший період часу. Ви не замислювались, що у кожного з нас є постаті, які періодично повертаються, перевертаючи все з ніг на голову і знову зникають. Вони повертають усі почуття, прагнення, усі цілі, які колись здавалися реальними. Ці люди повертають нас у можливість нашого майбутнього таким, яким ми його уявляли на той момент. Що спонукає цих людей повертатися до нас? Незакінчені справи, не до кінця розбиті серця, нереалізований егоїзм власних амбіцій чи проста цікавість, яку інколи хочеться задовольнити.

Що вони приховують за своїми усмішками, чого хочуть від нас теперішніх, чому вторгаються у наше сьогодення без запрошення, намагаючись знайти для себе місце. Як у таких ситуаціях відчути, що це просто чергова пригода, що не потриває і тижня, а можливо це просто шанс для того, щоб зрозуміти – не все ще втрачено. Як поєднуючи у цій ситуації здоровий глузд і бажання свого серденька прийняти правильне рішення, яка може кардинально змінити усе наше життя.

Чи варто віддаватися пристрасті, чи можливо треба більш простіше дивитися на стан речей, з точки зору комфорту, надійності і стабільності. Що повинно переважити, який варіант є більш розсудливішим та що він за собою принесе.

В такі моменти розумієш, що один хибний крок, одне лишнє слово, може звернути все геть в інший бік з якого уже не буде дороги назад.

Почуття чи розум, мабуть, такою є дилема сучасних відносин – ще не зовсім свої теперішні та вже здавалося б зовсім чужі минулі.

Оточення, воно насправді змінне

А ви помічали як у вашому житті зникають одні і з’являються інші люди.  Як легко життя сортує ваше оточення залишаючи одних і відкидаючи на узбіччя інших. Коли починаєш задумуватись над цим то виникає теорія, що це все відбувається не просто так. Адже кожного дня ми зустрічаємо нових людей і з’являючись на нашому шляху вони щось вносять в наш світогляд, в наше сприйняття дійсності, залишають свій слід, або по іншому просто «наслідять у душі» це вже залежить від конкретної особи.

Тому, мені здається, що в якийсь момент, коли людина вже виконає свою функцію у вашому житті, коли принесе з собою все те, що повинна була віддати, вона ніби реалізувавши свою місію поступово зникає без вагомих на це причин. Чи не здається вам, що ця нібито теорія пояснювала б багато речей, які відбуваються у нашому житті. Людина наче мандрівник проходить своє життя кожного дня завертаючи у іншу доріжку, не знаючи які двері завтра відчиняться, а головне хто їх відчинить.  Звісно не варто це сприймати буквально, ніби ми не маємо впливу на своє оточення і не обираємо людей, які знаходяться біля нас, адже те, що з нами відбувається є нашим свідомим вибором. Важливим в цій ситуації є наступне: варто берегти тих, що приносять посмішки на ваші обличчя, варто піклуватися про тих, яким не байдуже як ви себе почуваєте та чи у все у вас в порядку, варто триматися тих, які при зустрічі приносять відчуття тепла на душі, а ще ні в якому разі не варто втрачати тих, які вас люблять, яких ви любите, які вас кохають і яких кохаєте ви. Адже тільки в такий спосіб доля буде прихильною до вас, а ваше оточення і близькі вам люди будуть справжніми, вірними, щирими та люблячими.

Ви відчуваєте прагнення змін

Ви відчуваєте, що із зближенням цього року до його фінального завершення, все раптово починає змінюватись і набирати нових барв. Змінюється ваше оточення, змінюються люди, що здавалося б завжди мали бути поруч, змінюються плани, наші цілі та прагнення. Все ніби в передчутті дива і бажання того, що новий рік стане зміною на краще. Філософія банальності стає чимось більшим ніж просто подарунок під ялинку. Ми намагаємось позбирати свої думки до кучі, підвести підсумки пройдених етапів та поставити перед собою нові завдання. Ми хочемо осягнути якнайбільше, ми хочемо побачити якнайбільше ми хочемо відчути зміни, які перевернуть усе наше життя.

На жаль погода не сприяє мрійливому настрою,  та все ж у нас залишається краплинка надії, що все-таки завтра випаде сніжок. Він приніс би цей вітер змін і ці нові емоції у наші сірі будні. Він відкрив би нову сторінку, яка змогла б закарбуватися у пам’яті надовго. Можливо у нових місцях, у гроні інших людей, а можливо тих же, що кожного дня йшли пліч-о-пліч. Головне тоді знайти своє місце, правильне місце у якому можливим буде реалізація самих себе.

Не бійтесь ризикувати, змінювати себе, своє оточення, своє життя, адже ставши на місці ви ніколи не дізнаєтесь, що було б якби не ваш страх змін..

Все у ваших руках, а зближення нового року це тільки шанс на те, щоб ці зміни втілити у життя.